НОВИНИ

10 вересня 2012

Виставка в картинній галереї

Днями в Мукачівській картинній галереї відкрилася персональна виставка члена Національної спілки художників України Олега Гарагонича, присвячена його ювілейній даті народження.

Слова вдячності для Олега Гарагонича від друзів та колег

Викладач зарубіжної літератури разом з учнями відвідали виставку.

Мета цього заходу:

  • ознайомити учнів з творами художника Олега Гарагонича;
  • розвивати уміння відчувати красу, створену пензлем митця;
  • розуміти і вміти емоційно відгукуватись на неї;
  • збуджувати почуття гордості за свій край, його культуру.

Олега Гарагонича називають художником – сонцелюбом, його твори наповнені світлом і теплом.

Учні милувалися природою Карпат, яку відтворив митець. Усі картини Олега Гарагонича буквально розпалені сонцем, пронизані світлом. Це своєрідний авторський рукопис, освідчення у любові художника до навколишнього світу і своєї землі.

Цікаво споглядати за прекрасним ...

Цікавим було інтерв’ю митця, з якого ми дізналися, що йому близькі слова Огюста Родена: «Найголовніше для художника – бути схвильованим, любити, надіятися, трепетати і жити».

Олег Гарагонич у своїй творчості намагається досягти максимальної виразності, віртуозності письма. Це щастя, коли картина пишеться легко, невимушено, ніби сама по собі. Адже слово «живопис» на думку Гарагонича, означає писати живо, з вогнем. Глядач не повинен здогадуватись, які муки і радощі, злети і падіння переживає художник під час роботи. Велике покликання митця – зробити видимим невидимі почуття.

Вітання від представників мерії

В картинах Олега Івановича ми не бачимо чорного кольору, своїй позиції художника-сонцелюба він залишається вірним. «Колір – в кожній молекулі життя. Колір - це ставлення до життя, до світу, це – живий образ». Митець вважає що чорна фарба вбиває картину і навіть сутінки на полотні мають світитися теплом. І взагалі, найголовніше живописі – співзвучність барв.

А ще Олегу Гарагоничу близькі слова Поля Валері – «Живопис – мистецтво бачити явища і речі такими, якими вони були одного разу, коли на них дивились з любов’ю».

Цю любов ми бачимо на всіх полотнах митця.