14 січня Старий Новий рік святкують на Закарпатті не всі, а лише ті православні та греко-католицькі вірники, які притримуються Юліанського календаря, тобто ведуть літочислення за старим стилем. Цей день – суто родинне і іменинне свято Василя. 14 січня за традицією чоловіки та хлопці ходили вінчувати. Першого вінчувальника на Новий рік, як і першого колядника на Святвечір, зустрічали дуже радо.

Більшість людей на Новий рік намагалися відвідати церкву, щоб помолитися Богу, аби дав здоров’я і сили на цілий рік.

Старі речі на Новий рік, за традицією, викидали на сміття, а нові збирали серед хати. Вважали: чим більше нових речей, тим Новий рік буде мати більше бажання гостювати в тій хаті.

14 січня на майданчику біля гуртожитку ліцею зібрались учні та педагоги. Всі раділи зустрічі після зимових канікул, а ще раділи святу, яке в Закарпатті називають Старий Новий рік. Учасники гуртка «Народознавство» Герц Іван та Боричок Мілан підготували цікаву інформацію про особливості святкування цього свята у закарпатських селах, а також розказали про прикмети і повір’я, які пов’язані з цим днем.

Учасники гуртка «Народознавство» Герц Іван та Боричок Мілан

Новорічне посівання

Після виступу гуртківців відбулося новорічне посівання всіх присутніх житом і пшеницею із побажанням щасливого Нового року.

Сію, сію посіваю
З Новим роком Вас вітаю!
Щоб родило на землі
Щоби хліб був на столі
Дай же Боже в добрий час.
Щoб добро гостило в вас.