Подібного звірства, людської біди
На білому світі, мабуть, не знайти,
Як зірваний колос, полягли вони.
А їм лиш хотілось діждатись весни…
Діждатися хліба – щасливу ту мить,
І там, серед поля, навіки спочить.

24 листопада в ліцеї було проведено тематичну лінійку «Голодомор 1932-1933 років». Класний керівник Очеретяна Надія Миколаївна разом із своїми вихованцями підготувала виступ про причину та жахливі наслідки Голодомору в Україні. Виступаючі навели конкретні приклади з архівних матеріалів та спогадів очевидців про штучно спланований голод в українських селах. Учениця Попович Ніколета продекламувала кілька віршів із збірки «Голодомор очима поетів». На території ліцею знаходиться каплиця, яку було збудовано в знак пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 р.р. По завершенню лінійки учні запалили свічки біля каплиці.

26 листопада в центрі міста відбувся загальноміський мітинг та молебень в знак пам’яті про жертви Голодомору. Представники педагогічного та учнівського колективу ДПТНЗ «МПАЛ ім.М.Данканича» разом з іншими мешканцями міста вшанували померлих в 1932-1933 роках від голоду та запалили свічку пам'яті.

28 листопада відбувся вечір-реквієм на тему «Хай свічка пам’яті палає вічно», який підготували члени гуртка «Я – патріот» під керівництвом викладача Далекорей Нелі Іванівни.

Гуртківці тривалий час займалися пошуковою роботою, збирали матеріали про події 1932-33 років. Найбільше учнів вразила інформація про те, що навесні 1933 року щодня помирало близько 25 тис. людей, серед яких велика кількість малолітніх дітей. Шокуючим для гуртківців було і те, що в роки Голодомору траплялися випадки канібалізму. Від голоду в Україні в ці роки померло близько 3,5 мільйона людей. Понад 20 країн світу визнали голод в Україні геноцидом української нації.

Ведучі заходу	Члени гуртка « Я – патріот» та їх керівник
Учні зачитують спогади очевидців	Заключне слово Далекорей Н.І.

В ході вечора-реквієму ведучі зачитували розповіді-спогади очевидців жахливих подій 1932-1933 років, які ввійшли в історію під назвою Голодомор. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть розповідати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям про, тисячі українців, які померли внаслідок штучно створеного більшовицькою владою голоду.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1932-1933 років все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Адже й нині живе у пам'яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям.

Всі учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам'ять жертв Голодомору.

На завершення вечора-реквієму керівник гуртка звернулася до учнів з проханням пам’ятати про страшні роки Голодомору.

Завершальними словами заходу стали віршовані рядки:

Їж, сину, хліб, та пам`ятай, що в ньому
Саме життя закладено людей.
І сонце українське, й звуки грому,
Мозольний труд і посмішка очей.
Їж, доню, хліб і не кидай додолу,
А підніми, коли не там лежить.
А як сідаєш, сину, мій до столу,
То пам`ятай, що хліб – це значить жить.